7 правил внутрішньої зрілості

 

Це не поради з книжок. Це те, що я зрозуміла після безсонних ночей, невдалих рішень та моментів, коли просто хотілося зникнути. Ці правила не вчать, як бути ідеальною. Вони навчили мене бути собою...

 

1. Правило Дзеркала.

Люди довкола мене - мої дзеркала. Вони віддзеркалюють особливості моєї особистості, які я часто не усвідомлюю сама. Наприклад, якщо хтось мені хамить, то це я дозволяю так з собою поводитися. Якщо мене постійно обманюють, можливо, я знову відкриваюся тим, хто цього не вартий. Тож замість того, щоб шукати винних, я питаю себе: чому це болить саме мені? (Рекомендую прочитати: Якщо вас щось дратує, значить з вас це стирчить).

 

2. Правило Вибору.

Все, що відбувається в моєму житті, є результатом мого власного вибору. І якщо сьогодні я обрала спілкування з нудною людиною, можливо, це свідчить про мою власну нудьгу чи потребу в змінах. Немає поганих та злих людей - є нещасні. І якщо я розгрібаю їхні проблеми, то, ймовірно, я звикла розчинятись у чужих драмах. І тоді питання не до них - а до мене. Я сама є причиною всього, що відбувається зі мною. Ми - автори та творці своєї долі. (Рекомендую прочитати: Визнай, що ти там, де хочеш бути).

 

3. Правило Похибки.

Я визнаю, що не бездоганна. Інші люди не зобов’язані вважати мою думку правильною, а мої вчинки - ідеальними. Світ не складається лише з чорного та білого - між ними безліч відтінків сірого. Я не досконала. Я просто людина, яка має право на помилку. І головне - вміти її побачити, прийняти та вчасно виправити. (Рекомендую прочитати: Про важливість відтінків сірого, або що таке чорно-біле мислення).

 

4. Правило Відповідності.

Я маю рівно те, чому відповідаю та чого заслуговую, не більше і не менше, чи це стосунки з людьми, робота чи гроші. Якщо я не здатна любити людину віддаючи їй всю себе, то несправедливо вимагати, щоб ця людина робила щось виняткове для мене. Отже, всі претензії втачають сенс. Водночас коли я змінююсь - змінюються і люди довкола мене. (Рекомендую прочитати: Якщо тобі важко - значить ти живеш неправильно).

 

5. Правило Залежності.

Мені ніхто нічого не винен. І саме це відкриває простір для справжньої любові, щедрості та свободи. Коли я допомагаю - це не обов’язок і не спроба заслужити схвалення. Це мій свідомий вибір. Я не жертвую собою - я ділюся. Не втрачаю - а даю з того, що маю. Бо справжня щедрість народжується не з порожнечі, а з внутрішнього достатку. (Рекомендую прочитати: Жити так, як тобі хочеться - це не егоїзм. Егоїзм - це коли інші повинні думати та жити так, як хочеш ти).

 

6. Правило Присутності.

Я живу тут і зараз. Минулого вже немає - воно стало спогадом. Майбутнього ще немає - воно лише можливість. Надмірне залипання в минулому веде до депресії, постійна тривога про майбутнє - до виснаження. Поки я присутня в теперішньому моменті - я справжня. І цього вже достатньо, щоб відчути радість. (Рекомендую прочитати: Синдром відкладеного життя).

 

7. Правило Оптимізму.

Поки я лаю своє життя, воно проходить повз. Очі бачать, ноги ходять, вуха чують, серце б'ється, душа радіє. Мій фітнес - сонячний день, гірське повітря та запах моря. Поки я рухаюся, поки вітер доторкається до шкіри - я жива. А значить - ще все можливо. (Рекомендую прочитати: Щастя - всередині нас: філософія оптимізму). 

 

Ці правила не зробили мене ідеальною. Але вони зробили мене - собою. Сильною, живою та справжньою. І це найкраще, що я могла собі подарувати.