Пані

1. Йди лише один раз.   Не грай у «йду-повертаюся». Якщо вже наважилася - зроби крок. І не озирайся. Повороти назад зазвичай ведуть у ще гіршу точку, ніж та, з якої ти вийшла.   Твоє життя починається не там, де тебе принижують, а там, де ти собі довіряєш.   2. Не нав’язуй себе. Ніколи. Нікому.   Жінка, яка знає собі ціну - не женеться за визнанням. Її цінність - у дефіциті.       Як казав французький поет: «Briller par son absence» - «Сяяти відсутністю».     І справді - іноді найгучніший жест це мовчазна відсутність.   3. Залиш щось лише для себе.   Твої плани - не афіша. Твої почуття - не публічний щоденник. Те, що відбувається всередині, не завжди має ставати надбанням інших.   Навчися берегти тишу. У ній - сила.   4. Встанови кордони, які не зруйнує навіть любов.   Є речі, які не пробачаються. Є слова, які не забуваються. І є моменти, після яки...

Дешевий стиль жінки - це не про брак грошей чи відсутність модних бірок у гардеробі.   «Дешевим» у жіночому образі є надлишок страз, тваринних принтів, надміру рвані джинси, недоречний макіяж, велика кількість аксесуарів та навіть химерний дизайн нігтів - всі ці елементи спотворюють справжню жіночу красу, перетворюючи її на щось на кшталт... новорічної ялинки. Про нігті все ж хочеться сказати окремо:   Вигадливий дизайн нігтів - це абсолютний несмак! Довгі нарощені нігті, дивно загнуті й покриті кольоровим розписом - незмінна ознака браку доброго смаку власниці.   Просто майте доглянуті руки, акуратно підпиляні нігті та покривайте їх безбарвною емаллю, або однотонним лаком без особливих витребеньок.   5 очевидних ознак «дешевої» жінки:   1. Залежність від брендів   Любов до брендів може бути настільки сильною, що жінка постійно прагне виставляти логотипи на показ.   Це свідчить про бажання підвищити свій ...

Чому одні люди, зазнавши болю, стають співчутливими, а інші - жорстокими? Чому дехто мовчки несе свій біль, а інші ранять усіх довкола?    Карл Густав Юнг, засновник аналітичної психології, був не просто вченим. Він був тим, хто заглядав у тінь - у глибини людської душі, де народжується і світло, і темрява. Його думки не втратили актуальності й досі, бо торкаються головного - нашої внутрішньої правди, болю, зцілення. Юнг вірив, що психіка, як і тіло, має здатність до саморегуляції. Що шлях до себе - це не уникання темряви, а мужність подивитися їй в очі. І що зріла людина - це не та, яка ніколи не помилялася, а та, що навчилася бачити сенс навіть у стражданні.  У цій статті я зібрала 12 сильних висловлювань Юнга - не для цитатника, а для роздумів. Деякі з них боляче влучають у серце. Інші - заспокоюють, мов голос близької душі. Але всі вони - нагадування: психологічно здорова людина не знущається з інших. І в цьому - ключ до самопізнання.   1. Не тримайт...

  100% у вашому житті ви бачили приклади тих матерів (а можливо ви одна з них), які живуть своє життя  заради дітей. Вони відмовляють собі у всьому, відкладають кожну копійку та збирають своїм дітям на машину, квартиру, весілля тощо.    А потім діти виростають, переїжджають у цю квартиру та перестають спілкуватися зі своїми батьками. Вони не сваряться, а просто не спілкуються, зайняті своїми справами, своїм життям.   А матір вважає, що дитина, яку вона ощасливила, винна тепер їй життя і має бути весь час поруч.   Але чи правильно це?   Адже дуже часто жінки самі роблять такий вибір: відмовляються вийти вдруге заміж, відмовляються від другої дитини, щоб більше було у першої, відмовляються від хобі, відпустки, улюбленої роботи… і приносять себе в жертву.    Але чи справді це робить дитину щасливою?   Є чудовий вислів: щаслива мама - щасливі діти.   А якщо в матері живе образа та розчарування, то не буде щаст...

  Уявіть людину, яка щодня тягне на собі хрест. Вона скаржиться на його вагу, голосно страждає, але хрест не відпускає. Навпаки - якщо ноша стає легшою, вона сама додає ваги. Їй не потрібне вирішення проблеми. Їй потрібно, щоб усі бачили, як вона терпить.   Комплекс мученика - це не просто любов до самопожертви. Це ціла стратегія: жити болісно, але «свято», щоб отримати визнання, любов, захоплення. Такі люди не просто терплять - вони самі створюють обставини, в яких мусять терпіти. І підсвідомо чекають, що їм за це поставлять пам’ятник.   Героїчна ілюзія   У культурі мученик - це герой. Його не розуміють, принижують, він жертвує всім - і за це потім вшановується славою. У релігійних традиціях таких людей дуже шанують. Але проблема в тому, що люди з комплексом мученика намагаються наслідувати цю модель… у повсякденному житті. А вона там не працює.   Рецепт мучеництва доволі простий:   Треба жертвувати собою заради «вищої мет...